24 бер. 2021 р.

Влада місцевого самоврядування

Автор: Діана Праведна 

Влада місцевого самоврядування 

Що змінила та до чого привела реформа децентралізації в Україні


Об'єднані ОТГ



    Початок запровадження реформи децентралізації розпочався ще з 2014 року. “Альфою” стала Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, затвердженої урядом 1 квітня 2014 року. 
Дана реформа дозволяє місцевому самоврядуванню самостійно визначати напрямок роботи.        Мета - підвищення ефективності діяльності самоврядування, забезпечення комфортних умов для проживання людей, надання високоякісних та доступних публічних послуг, узгодження інтересів держави та територіальних громад. 
Відповідальність та законність - дві концепції, яких має дотримуватись місцеве самоврядування.
Поглянемо на ефективність їх роботи.

Для чого

    Державне управління зазнавало краху. Розпочались різні сепаратистські рухи. Були помітні негативні наслідки політики тотальної централізації влади України, зокрема деградація сільської місцевості, низький рівень інвестиційної привабливості інфраструктури, низька якість надання послуг та корупція. Станом на початок 2014 року лише 6 регіонів в Україні були самодостатніми, що звісно викликало дисгармонію. 
    Тому прийнято рішення щодо впровадження реформи децентралізації. Вона дала поштовх до формування дієздатного місцевого самоврядування. Підвищилась фінансова забезпеченість. Органи місцевого самоврядування отримали право обирати напрямок розвитку і відповідно самостійне прийняття рішень. Над реформою працюють 14 різних структур державної влади та асоціацій.

Позитив і негатив

Зміни в Законі України 
    У будь-якого нововведення є позитивний та негативний бік. Ще спочатку часів запровадження реформи було проведено дебати у Полтаві, які спільно організували Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO та Мінрегіон. До кожного наведеного аргументу, обговорюваного під час зібрання, були свої “за” та “проти”. Розглянемо два твердження.

Аргумент 1. Нам добре і за існуючої системи, і ми не хочемо ні з ким ділитися своїми грішми
ЗА. Юрій Ганущак: «Ефективна влада полягає у співрозмірності обсягів коштів та повноважень. Це можна порівняти із костюмом, який має точно підходити до фігури. На практиці це виглядає наступним чином: ось тобі школа, утримуй її, а ось кошти на це. Надання ренти є порушенням цього базового принципу. І думаю, що за 2-3 роки Мінфін схаменеться і або забере у вас ці кошти повністю, або передасть їх на той рівень, де є відповідні повноваження….Держава завжди може запитати: «Чому у тебе гірше, ніж у сусіда, який живе в однакових із тобою умовах?». І тут вже буде важко звинувачувати в усьому державу.»
ПРОТИ. Олексій Чуть: «Цьогорічний бюджет моєї сільради завдяки ренті за газовидобування сягає 6 млн грн. І ділитися цими грошима із жодною об’єднаною громадою жителі села не хочуть. А оскільки процес об’єднання добровільний, то коли громада не хоче об’єднуватися, вона має на це право».

Аргумент 2. Якби держава дала нам гроші, то ми би ого-го!
ЗА. Петро Кіяшко: «За 3 роки наша громада отримала з різних джерел 33 млн грн на розвиток інфраструктури. Також за цей час різні інвестори вклали у нашу громаду понад 700 млн грн. Бо саме об’єднана громада відкриває широкі можливості для розвитку бізнесу».
ПРОТИ. Валентина Гарбуз: «Село живе не там, де створено ОТГ, а там, де є робочі місця. От одну сільраду рятує агрофірма «Оржицька», яка живе, мов держава в державі... Ця агрофірма, на жаль, не у нашому селі, але я хочу підкреслити, що такі села є, і навіть у необ’єднаних громадах. Наше село теж не пасе задніх. У нас велика школа, у якій навчається 160 дітей. А ще 60 дітей виховуються у нашому садочку. Ми також маємо спорткомплекс і спортивну команду. І цього року ми подали 5 проектів до ДФРР».

    Опирались на такі основні фактори змін: забезпечення робочих місць, самостійне розпорядження бюджетом (без поділу між селищами), позитивний результат лише для міст обласного значення. 
    Можна виділити також нейтральну сторону - їй начебто не все рівно, але мовчить через зневірення у державі. Розуміння того, що до людей не прислухаються і краще вже діяти самостійно та тихо, третя сторона прийняла позицію мовчати.

Думка населення

    Аби зрозуміти думку громадян України було проведене соціальне опитування. Для порівняння змін із теперішнім часом розглянемо детальніше результати даного опитування (з серпня 2016 по серпень 2020). Для зручності порівняння, дані розміщені у таблиці.


Опитування


    На запитання чи змінилось використання коштів під час збільшення доходів, різниця за 4 роки у 10,6% (що зміни покращились) та у 3,7% (що стало гірше). Зі змін, що стали краще, погіршились дані у “Благоустрою, санітарного стану біля будинків”. Зі змін, що були найгірше, покращились “медичне обслуговування”. Спостерігаємо конкретні зміни у всіх сферах суспільства. Звісно деякі незначні, а деякі кардинальні. 

Результати:

  • За 6 років реформи утворено 1070 ОТГ.
  • Замість 11250 територіальних громад стало 1470 (прийнято розпорядження щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад)
  • Замість 490 районів стало 136 (прийнято Постанову “Про утворення та ліквідацію районів”)
  • Завдяки запровадженню міжмуніципального співробітництва громади отримали можливість консолідувати зусилля та реалізовувати спільні проекти.
  • За час реформи сформовано 705 спроможних об’єднаних територіальних громад, у яких проведені перші місцеві вибори.
  • Власні доходи місцевих бюджетів зросли більше, ніж вдвічі. З 2014 по 2017 рік державна підтримка на розвиток територіальних громад та розбудову їх інфраструктури зросла у 30 разів, з 0,5 млрд грн. до 14,9 млрд грн
Інфографіка
    За даними дослідження, опублікованого в 2019 році Київським міжнародним інститутом соціології, 58% жителів України переконані, що реформа децентралізації потрібна, серед жителів ОТГ цей показник сягнув 63%.
    Також 73% опитаних заявили, що вони помітили позитивні зміни у своєму населеному пункті після об'єднання в ОТГ.

Загалом децентралізація поділена на два етапи:
перший - 2014 - 2019 роки. Зміни, які спостерігалися за цей час показали, що це правильно обраний напрямок для України.
другий етап - 2020 - 2021. Обрано декілька завдань (створення належної ресурсної бази, створення нової територіальної основи для діяльності органів влади, розвиток форм прямого народовладдя і інші).
Якими ж будуть наслідки другої хвилі реформувань децентралізації побачимо на кінець 2021 року.

Немає коментарів:

Дописати коментар